1. Словник української мови в 11 томах

лігнін

ЛІГНІ́Н, у, ч., спец.

1. Багата на вуглець речовина, яка після целюлози є основною складовою частиною здерев’янілих рослинних тканин.

Майже половина його [очерету] ваги (45 процентів) становить целюлоза. Він має також понад 23 проценти лігніну (Наука.., 3, 1961, 40).

2. Вигот. з деревини сорт тонкого, гофрованого паперу, який застосовується в медицині; деревна вата.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лігнін — лігні́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лігнін — -у, ч., спец. 1》 Органічна речовина, яка після целюлози є основною складовою частиною здерев'янілих рослинних тканин. 2》 Вигот. з деревини сорт тонкого, гофрованого паперу, який застосовується в медицині; деревна вата. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лігнін — ЛІГНІ́Н, у, ч., спец. 1. Багата на вуглець речовина, яка після целюлози є основним складником здерев'янілих рослинних тканин. Лігнін є природним полімером, який серед природних високомолекулярних сполук поступається лише полісахаридам (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. лігнін — лігні́н [від лат. lignum (ligni) – дерево] 1. Органічна речовина, що поряд з целюлозою є складовою частиною здерев’янілих тканин вищих рослин. Разом з геміцелюлозою зумовлює міцність стовбурів і стебел рослин. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. лігнін — I сорт тонкого паперу з гофрованою поверхнею; виробляється з деревини ялини та осики; має вел. поглинальну здатність, використовується як перев'язний матеріал. II складна органічна речовина, яка разом з целюлозою та ін. Універсальний словник-енциклопедія