лікарняний

ЛІКАРНЯ́НИЙ, а, е. Прикм. до ліка́рня.

Він лежав із забинтованою головою на твердому лікарняному ліжку (Грим., Незакінч. роман, 1962, 263);

// Який застосовують у лікарні.

Лікарняний режим;

// Який складається з лікувальних закладів.

На мальовничій околиці Моринців розташувалось лікарняне містечко (Хлібороб Укр., 1, 1964, 39).

∆ Лікарня́не лі́жко — місце для хворого в лікарні.

Кількість лікарняних ліжок у селах Західної України збільшилась в 20 раз (Іст. УРСР, II, 1957, 489);

Лікарня́ний листо́к див. листо́к.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лікарняний — лікарня́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лікарняний — Шпитальний, шпиталевий, госпітальний, лазаретний, стаціонарний. Словник синонімів Караванського
  3. лікарняний — [л'ікарн’анией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. лікарняний — -а, -е. Прикм. до лікарня. || Якого застосовують у лікарні. Лікарняний режим. || Який складається з лікувальних закладів. Лікарняна допомога — медична допомога, що надається хворим у лікарні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лікарняний — ЛІКАРНЯ́НИЙ, а, е. Прикм. до ліка́рня. Юрко без жалю скинув з себе смугастий лікарняний одяг (В. Малик); До лікарняної палати входив Тимофій Амвросійович Строкач (Г. Словник української мови у 20 томах