лікарів
ЛІ́КАРІВ, рева, реве. Прикм. до лі́кар.
Зім’явши в долоні лікарів рецепт, кинув [ключник] його до рова (Фр., II, 1950, 283);
Лікареве обличчя прибрало поважного вигляду (Коцюба, Нові береги, 1959, 398);
// Пов’язаний з діяльністю лікаря.
— Ні, не пособить лікареве гоїння! — думала Гаїнка (Гр., II, 1963, 489).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лікарів — лі́карів прикметник Орфографічний словник української мови
- лікарів — -рева, -реве. Прикм. до лікар. || Пов'язаний з діяльністю лікаря. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лікарів — ЛІ́КАРІВ, рева, реве. Прикм. до лі́кар. Зім'явши в долоні лікарів рецепт, кинув [ключник] його до рова (І. Франко); Леонід, проходячи повз ліжко до Лялиної кімнати, затримався на мить поглядом на лікаревому зморшкуватому обличчі (О. Словник української мови у 20 томах
- лікарів — Лікарів, -рева, -ве Принадлежащій лѣкарю. Словник української мови Грінченка