лікарів

ЛІ́КАРІВ, рева, реве. Прикм. до лі́кар.

Зім’явши в долоні лікарів рецепт, кинув [ключник] його до рова (Фр., II, 1950, 283);

Лікареве обличчя прибрало поважного вигляду (Коцюба, Нові береги, 1959, 398);

// Пов’язаний з діяльністю лікаря.

— Ні, не пособить лікареве гоїння! — думала Гаїнка (Гр., II, 1963, 489).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лікарів — лі́карів прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лікарів — -рева, -реве. Прикм. до лікар. || Пов'язаний з діяльністю лікаря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лікарів — ЛІ́КАРІВ, рева, реве. Прикм. до лі́кар. Зім'явши в долоні лікарів рецепт, кинув [ключник] його до рова (І. Франко); Леонід, проходячи повз ліжко до Лялиної кімнати, затримався на мить поглядом на лікаревому зморшкуватому обличчі (О. Словник української мови у 20 томах
  4. лікарів — Лікарів, -рева, -ве Принадлежащій лѣкарю. Словник української мови Грінченка