1. Словник української мови в 11 томах

лікувальний

ЛІКУВА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Стос. до лікування.

Велика кількість жінок-лікарів працює в галузі спорту й лікувальної фізичної культури (Фіз. вихов.., 1954, 9);

// В якому лікують.

Я цілком одужав. Ще кілька днів, і я переступлю поріг лікувальної установи (Ю. Янов., II, 1954, 78).

2. Те саме, що ліка́рський.

Старий лікар сушив на плиті якісь лікувальні трави (Грим., Син.., 1950, 113).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лікувальний — лікува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лікувальний — [л'ікувал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. лікувальний — -а, -е. 1》 Стос. до лікування. Лікувальна фізкультура — використання комплексу засобів фізкультури з профілактичною, лікувальною і реабілітаційною метою. Лікувальне харчування — те саме, що дієтотерапія. || В якому лікують. 2》 Те саме, що лікарський. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лікувальний — ЛІКУВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до лікування. Старий лікар переконливо обґрунтував механізм самоочищення організму під час лікувального голоду (О. Бердник); – О, це особливі ліки, – відповів граф. Словник української мови у 20 томах
  5. лікувальний — ЛІ́КАРСЬКИЙ (пов'язаний з лікуванням), МЕДИ́ЧНИЙ, ЛІКУВА́ЛЬНИЙ, ЦІЛЮ́ЩИЙ. Юра втратив абсолютно всяке бажання до сну після такої кількості лікарських маніпуляцій (Ю. Смолич); Він (лікар) веде боротьбу з темнотою, з забобонами,.. Словник синонімів української мови