лілея
ЛІЛЕ́Я, ї, ж., заст., поет. Лілія.
Зглядалися фіалки любо — і з жагою Одна до другої схилялися лілеї (Л. Укр., IV, 1954, 117);
На воді лежали широкі темно-зелені листки латаття, а поміж них жовтіли голівки лілей (Ткач, Жди.., 1959, 84);
О, як горіли спраглії уста! Де ти тепер, моя хистка лілеє? (Фр., XIII, 1954, 322);
Ти руки простягла, лілеє, І плине чорний войовник, Що в білих снах душі твоєї Майнув (Рильський, І, 1960, 176);
*У порівн. Наче квітка білої лілеї, завита у чорну хустку, лежала вона бліда-бліда (Мирний, III, 1954, 279).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лілея — ліле́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лілея — бот., крин, лілія. Словник синонімів Караванського
- лілея — -ї, ж., поет. Лілія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лілея — ЛІЛЕ́Я, ї, ж., поет. Те саме, що лі́лія. Зглядалися фіалки любо – і з жагою Одна до другої схилялися лілеї (Леся Українка); Глибокі саги, обставлені очеретяним муром, з білими й жовтими зірками водяних лілей (І. Словник української мови у 20 томах
- лілея — ЛАТА́ТТЯ (водяна рослина з великим листям та білими або жовтими квітками), ВОДЯНИ́Й МАК, ВОДЯНА́ ЛІ́ЛІЯ, ЛІЛЕ́Я поет.; КУПА́ВА діал., КУПА́ВКА діал. (з білими квітками); ГЛЕ́ЧИКИ мн. (з жовтими квітками). Словник синонімів української мови
- лілея — Ліле́я, -ле́ї, -ле́єю, -ле́є! ліле́ї, -ле́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)