1. Словник української мови в 11 томах

лісовичка

ЛІСОВИ́ЧКА, и, ж. Жін. до лісови́к.

Хоч людські очі проводжають лісовичок з співчуттям і зітханням, одначе серце ще більше тривожиться (Стельмах, І, 1962, 394);

[Лев:] Треба тільки [чарівне] слово знати, то й в лісовичку може уступити душа така саміська, як і наша (Л. Укр., III, 1952, 227).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лісовичка — лісови́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лісовичка — -и. Жін. до лісовик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лісовичка — ЛІСОВИ́ЧКА, и, ж. Жін. до лісови́к. Та ось знову, мов з гармати, тарахнув грiм, дуб заскрипiв усiма своїми кiсточками, i лiсовичка обома руками вчепилася в мене (М. Стельмах); Чорнява лісовичка стала Журиною і вже спородила дружинникові сина (П. Словник української мови у 20 томах
  4. лісовичка — Лісови́чка, -чки, -чці; -ви́чки, -ви́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)