лісок
ЛІСО́К, ска́, ч. Зменш.-пестл. до ліс 1.
Вдалині повитий туманом дрімав лісок (Горд., II, 1959, 174);
Достав Панас сокиру та брусок, Налагодивсь — і полягли дерева… Пропав лісок Знічев’я! (Гл., Вибр., 1951, 73);
— Чоловіче,.. а в кого то ви березовий лісок купили? (Фр., І, 1955, 373).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лісок — лісо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- лісок — див. ліс Словник синонімів Вусика
- лісок — [л'ісок] -ска, м. (ў) -ску, мн. -ски, -ск'іў Орфоепічний словник української мови
- лісок — -ска, ч. Зменш.-пестл. до ліс 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- лісок — ЛІСО́К, ска́, ч. Зменш.-пестл. до ліс. Достав Панас сокиру та брусок, Налагодивсь – і полягли дерева... Пропав лісок Знічев'я! (Л. Глібов); Сонце, підкрадаючись обережно, одним оком визирає з-за далекого ліска... (В. Словник української мови у 20 томах
- лісок — Лісо́к, ліска́, -ко́ві, в ліску́; ліски́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лісок — Лісок, -ска, лісонько, -ка, лісочок, -чка м. ум. отъ ліс. Словник української мови Грінченка