1. Словник української мови в 11 томах

літераторка

ЛІТЕРА́ТОРКА, и, ж. Жін. до літера́тор.

Але ж ти до безнадійності не літераторка! (Л. Укр., III, 1952, 689);

Драгоманівський гурток ентузіастів української демократичної культури запалив у Ольги Петрівни [Пчілки] інтерес до етнографії й фольклору і спрямував її на тернистий шлях української літераторки (Вітч., 1, 1964, 149).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. літераторка — літера́торка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. літераторка — -и. Жін. до літератор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. літераторка — ЛІТЕРА́ТОРКА, и, ж. Жін. до літера́тор. Але ж ти до безнадійності не літераторка! (Леся Українка); Я літераторка, невже мені не вільно читати те, що друкується? (М. Олійник); Як воно, знову ж таки, добре, що я є режисерка, а не літераторка (І. Карпа). Словник української мови у 20 томах