літературознавство
ЛІТЕРАТУРОЗНА́ВСТВО, а, с. Наука про художню літературу, її теорію та історію.
У нашому літературознавстві існує програмова вимога розглядати художні твори у єдності змісту й форми (Рад. літ-во, 1, 1961, 42);
Радянське літературознавство підняло вивчення життя і творчості поета [Т. Шевченка] на гідну височінь (Рильський, Поезія Т. Шевченка, 1961, 5).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- літературознавство — літературозна́вство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- літературознавство — -а, с. Наука про художню літературу, її теорію та історію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- літературознавство — ЛІТЕРАТУРОЗНА́ВСТВО, а, с. Наука про художню літературу, її теорію та історію. З університетських лекцій, ще на перших курсах, запам'яталися хіба що справді нестандартні екскурси в українське літературознавство Михайлини Коцюбинської (В. Словник української мови у 20 томах
- літературознавство — • літературознавство - наука про худож. літературу (див. Література), яка об'єднує дві провідні галузі: історію л-ри і теорію л-ри. Історія літератури досліджує зародження, розвиток і зміну літ. напрямів і худож. Українська літературна енциклопедія
- літературознавство — Літературозна́вство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)