1. Словник української мови в 11 томах

ліщина

ЛІЩИ́НА, и, ж.

1. Кущ родини березових з їстівними плодами — горіхами.

Кажуть люди, що ліщина Уродила густо; А як в торбу подивлюся, Так у їй і пусто (Щог., Поезії, 1958, 133);

Лишіть мені одну живу берізку, Один-єдиний свіжий кущ ліщини (Мур., Осінні сурми, 1964, 95);

// Тонка, гнучка гілка з цього куща.

Карпо взяв довгу та рівну ліщину і почав з Лавріном міряти город вздовж та впоперек (Н.-Лев., II, 1956, 354).

2. Чагарник з кущів цієї рослини.

Ліщина була така густа, що за десять кроків не видно людини (Шер., В партиз. загонах, 1947, 137);

Тепер в ліщину зайдем серед дубів старих. — Ану, хто перший знайде на цім кущі горіх? (Забіла, У.. світ, 1960, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліщина — (лісовий кущ з горіхами) горішина. Словник синонімів Полюги
  2. ліщина — ліщи́на 1 іменник жіночого роду окремий кущ ліщи́на 2 іменник жіночого роду чагарник Орфографічний словник української мови
  3. ліщина — -и, ж. 1》 Кущ родини березових з їстівними плодами – горіхами. || Тонка, гнучка гілка з цього куща. 2》 Чагарник із кущів цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ліщина — ЛІЩИ́НА, и, ж. 1. Кущ родини березових з їстівними плодами – горіхами. Кажуть люди, що ліщина Уродила густо; А як в торбу подивлюся, Так у їй і пусто (Я. Щоголів); – Тату, я тут недавно бачив ліщину і на ній дуже багато горіхів (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. ліщина — Листопадні кущі або дерева родини березових, поширені в Євразії та Пн. Америці; плоди — лісові горіхи (вживають в їжу); легку й гнучку деревину використовують для виготовлення меблів, дерев'яних прикрас; в Україні поширена л. звичайна. Універсальний словник-енциклопедія
  6. ліщина — ЛІЩИ́НА (лісовий кущ родини березових з їстівними плодами — горіхами), ГОРІ́ШИНА (ОРІ́ШИНА рідко), ГОРІ́Х рідше, ГОРІ́ШНИК рідше, ЛІ́СКА діал. Вона пішла навпростець, продираючись крізь ліщину, зриваючи інколи золотавий горіх (О. Словник синонімів української мови
  7. ліщина — Ліщи́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)