1. Словник української мови в 11 томах

мавпувати

МАВПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., зневажл. Беззастережно, сліпо наслідувати чужі звички, вчинки тощо.

Жалюгідними видаються різноманітні формалістичні вибрики доморощених модерністів, які мавпують гірші зразки буржуазного мистецтва (Літ. Укр., 19.IV 1963, 1);

// Передражнювати.

Коли чує [Буба]: хтось мавпує його: "Бу-бу-бу!" (Донч., VI, 1957, 390).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мавпувати — мавпува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мавпувати — Наслідувати, копіювати; передражнювати, пародіювати. Словник синонімів Караванського
  3. мавпувати — див. жартувати Словник синонімів Вусика
  4. мавпувати — -ую, -уєш, недок., перех., зневажл. Беззастережно, сліпо наслідувати чужі звички, вчинки тощо. || Передражнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мавпувати — МАВПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що, розм. Беззастережно, сліпо наслідувати чужі звички, вчинки і т. ін. Василь в душі ним захоплювався і часто ловив себе на тому, що мавпує Безпалого (А. Словник української мови у 20 томах
  6. мавпувати — НАСЛІ́ДУВАТИ кого (діяти в своєму житті так, як хтось, мати кого-небудь за приклад); КОПІЮВА́ТИ (у всьому, з максимальною точністю); МАВПУВА́ТИ зневажл. (беззастережно, сліпо). Бійці у всьому намагалися наслідувати свого командира (П. Словник синонімів української мови
  7. мавпувати — Мавпува́ти, рідше малпува́ти, -пу́ю, -пу́єш кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)