майданник

Значення в інших словниках

1. майданник — майда́нник іменник чоловічого роду, істота смоляр рідко Орфографічний словник української мови
2. майданник — -а, ч., заст. Смоляр. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. майданник — МАЙДА́ННИК, а, ч. 1. розм. Те саме, що майда́нівець. Підгодовували приїжджих майданників в основному кияни-доброчинці. Приносили гроші, закуповували харчі (з газ.). 2. заст. Смоляр. Жив собі дід та баба; дід служив на майдані майданником, а баба сиділа дома, мички пряла (з переказу). Словник української мови у 20 томах
4. майданник — Майданник, майданчик, -ка м. Служащій на заводѣ для гонки смолы. Майданчики-окаянчики, да гірка ваша доля: не вмієте хліба-соли їсти да із чорного поля. Мет. 466. Дід служив на майдані майданчиком. Рудч. Ск. II. 13. Словник української мови Грінченка