малеча

МАЛЕ́ЧА, і, ж., збірн.

1. Маленькі діти.

Малеча танцювала, дрібно кружляючи, мов ті маленькі блакитні й червонясті метелики (Л. Укр., III, 1952, 670);

Немов горобці, обліпила тин малеча (Шиян, Баланда, 1957, 113);

// розм. Молодші школярі.

Одного дня зійшлася до мене в школу малеча по книжки (Вас., II, 1959, 315);

Школярикам вже, малечі, Зранку в школу любиму йти (Шпорта, Твої літа, 1950, 71).

2. Малята тварин.

— Недавно до кролячої клітки заліз тхір: видушив і малечу і дорослих (Донч., II, 1956, 298).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малеча — мале́ча іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. малеча — зб., малята, малі діти, дрібнота, дробина, г. малеч; молодші школярі. Словник синонімів Караванського
  3. малеча — див. дитина Словник синонімів Вусика
  4. малеча — -і, ж., збірн. 1》 Маленькі діти. || розм. Молодші школярі. 2》 Малята тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. малеча — МАЛЕ́ЧА, і, ж., збірн. 1. Маленькі діти. Малеча танцювала, дрібно кружляючи, мов ті маленькі блакитні й червонясті метелики (Леся Українка); Немов горобці, обліпила тин малеча (А. Словник української мови у 20 томах
  6. малеча — I. ДІ́ТИ (маленькі дівчатка й хлопчики), МАЛЕ́ЧА, ДІТВОРА́ розм., ДІТЛАХИ́ розм., ДІТЛАШНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ТА розм., ДРІБНО́ТА розм., ДРІ́Б'ЯЗОК розм., ДРОБИНА́ розм., МІЛКОТА́ розм., ДІТИ́СЬКА розм., МА́ЛЕЧ діал., БАХУРНЯ́ діал., ДРІБ діал. Словник синонімів української мови
  7. малеча — Мале́ча, -чі, -чі, -чею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. малеча — Мале́ча, -чі ж. соб. Малыя дѣти. Конотоп. у. Словник української мови Грінченка