маломіцний
МАЛОМІ́ЦНИ́Й, мі́цна́, мі́цне́.
1. Недостатньо міцний (про матеріали та вироби).
Мідь у чистому вигляді — маломіцний матеріал (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 43).
2. Який не має достатніх коштів для ведення власного господарства; бідний (у 1 знач.).
Основне завдання партії і Радянської влади, повинно бути зосереджене на сприянні маломіцному і середняцькому селянству в їх господарському відродженні шляхом кооперування і колективізації (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 235);
Маломіцне господарство.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маломіцний — маломі́цни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- маломіцний — -а, -е. 1》 Недостатньо міцний (про матеріали та вироби). 2》 Який не має достатніх коштів для ведення власного господарства; бідний (у 1 знач.). Маломіцне господарство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маломіцний — МАЛОМІЦНИ́Й, а́, е́. 1. Недостатньо міцний (про матеріали та вироби). Власне, вибирати йому не було з чого – гардероб у нього був дуже нечисленний і зовсім маломіцний, отже, реалізація одежі, найперший спосіб грошової самодопомоги, була виключена (В. Словник української мови у 20 томах