малорухливий
МАЛОРУХЛИ́ВИЙ, а, е. Який рухається повільно; повільний.
Вона старалася, але ніяк не могла уявити собі лагідну, малорухливу тьотю Пашу на полі бою, під мінометним вогнем (Жур., Опов., 1956, 125);
На суші тритони дуже незграбні, рухаються повільно, тому тут поживу їх становлять так само малорухливі тварини (Визначник земноводних.., 1955, 28);
// Недостатньо рухливий.
У жінок, які ведуть малорухливий спосіб життя, .. з’являються надмірне жировідкладення, подагричні та інші розлади (Фіз. вихов.., 1954, 31);
// Який характеризується незначним рухом.
Лише смеркало, поїзд оминув головну станцію Запоріжжя і.. щосили подався ліворуч, щоб обійти навколо міста і пристати до південної малорухливої станції (Досв., Вибр., 1959, 398).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- малорухливий — малорухли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- малорухливий — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
- малорухливий — -а, -е. Який рухається повільно; повільний. || Який характеризується незначним рухом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- малорухливий — МАЛОРУХЛИ́ВИЙ, а, е. Який рухається повільно; повільний. Вона старалася, але ніяк не могла уявити собі лагідну, малорухливу тьотю Пашу на полі бою, під мінометним вогнем (С. Словник української мови у 20 томах
- малорухливий — ПОВІ́ЛЬНИЙ (який повільно рухається, діє, робить щось), НЕШВИДКИ́Й, ДЛЯ́ВИЙ розм. рідко, КВОЛИЙ розм., МАРУДНИЙ розм., МАЛОРУХЛИ́ВИЙ, НЕСПІ́ШНИЙ, ВАЖКИ́Й, ЛІНИ́ВИЙ розм., ЛЕДА́ЧИЙ розм., ОПІ́ШНИЙ діал. Словник синонімів української мови