мамунця

Значення в інших словниках

1. мамунця — маму́нця іменник жіночого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
2. мамунця — див. мати Словник синонімів Вусика
3. мамунця — -і, ж., зах. Пестл. до мама. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мамунця — МАМУ́НЦЯ, і, ж., діал. Пестл. до ма́ма. – Візьміть мене [в ліс], мамунцю, візьміть, може, її [мавку] побачимо! (І. Франко); – Що ж, Ганю, будеш віддаватися? .. – Нехай буде, як мамунця кажуть і татуньо (А. Крушельницький); – Та що ви, мамунцю, кажете!... Словник української мови у 20 томах
5. мамунця — маму́нця (маму́ньця) → мамця ◊ маму́нцю (маму́ньцю) зло́та вигук, що виражає здивування, страх тощо (ср, ст)||мамунцю (мамуньцю) кохана (кухана)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. мамунця — I. МА́ТИ ім. (жінка стосовно дитини, яку вона народила), МА́ТІРКА розм., МА́ТІР уроч., ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст., ПОРОДЖЕ́ННИЦЯ заст., МА́ТКА діал.; МА́МА, НЕ́НЯ, МА́ТІНКА, НЕ́НЬКА пестл., МА́МКА розм., МА́МОЧКА пестл., МА́МОНЬКА пестл. Словник синонімів української мови