мансарда

МАНСА́РДА, и, ж. Житлове приміщення на горищі з похилою стелею або стіною.

Їхнім приміщенням була мансарда — низенька кімнатка на горищі, під самісіньким дахом (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 64);

Дивовижне місто [Париж], на один поверх вище за всі інші бачені Михайлом міста, бо тут кожен будинок мав неодмінно мансарду (Загреб., Європа. Захід, 1961, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мансарда — манса́рда іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мансарда — див. КІМНАТА. Словник синонімів Караванського
  3. мансарда — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  4. мансарда — -и, ж. Житлове приміщення на горищі з похилою стелею або стіною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мансарда — Піддашшя Словник чужослів Павло Штепа
  6. мансарда — МАНСА́РДА, и, ж. Житлове приміщення на горищі з похилою стелею або стіною. Їхнім приміщенням була мансарда – низенька кімнатка на горищі, під самісіньким дахом (О. Словник української мови у 20 томах
  7. мансарда — манса́рда (франц. mansarde) житлове приміщення, розташоване на горищі й утворене схилами високого даху. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. мансарда — Манса́рда, -ди; -са́рди, -са́рд Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. мансарда — (фр.) Горищне приміщення для житла та інших функцій, яке знаходиться під високим, крутим із зламом дахом. Вікна влаштуються над головним карнизом. Назва походить від прізвища французького зодчого Франсуа Мансара, який перший часто застосовував... Архітектура і монументальне мистецтво