1. Словник української мови в 11 томах

мансі

МА́НСІ, ей, мн. (одн. мансі́єць, і́йця, ч.; мансі́йка, и, ж.). Народність угро-фінської мовної групи, що живе в Ханти-Мансійському національному окрузі РРФСР.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мансі — ма́нсі іменник чоловічого або жіночого роду, істота представник або представниця народності Орфографічний словник української мови
  2. мансі — невідм., ч., ж. і мн. (одн. мансієць, -ійця, ч.; мансійка, -и, ж.). Народність угро-фінської мовної групи, що живе в Ханти-Мансійському національному окрузі Росії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мансі — МА́НСІ, невідм., ч., ж. і мн. Те саме, що мансі́йці. Тюмень – один з центрів Західного Сибіру, тепер однойменної нафтогазової провінції. Мешкали в місті (крім, звичайно, росіян) українці, татари, ненці, ханти, мансі, комі та ін. (В. Словник української мови у 20 томах