1. Словник української мови в 11 томах

маньчжури

МАНЬЧЖУ́РИ, ів, мн. (одн. маньчжу́р, а, ч.; маньчжу́рка, и, ж.). Народність, що живе в північно-східній частині Китайської Народної Республіки — Маньчжурії.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маньчжури — -ів, мн. (одн. маньчжур, -а, ч.; маньчжурка, -и, ж.). Народність, що живе в північно-східній частині Китаю – Маньчжурії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. маньчжури — МАНЬЧЖУ́РИ, ів, мн. (одн. маньчжу́р, а, ч.; маньчжу́рка, и, ж.). Народ, що живе в північно-східній частині Китаю – Маньчжурії. У другій половині XIX століття одна маньчжурка змогла вразити імператора Сяньфена своєю неканонічною красою: овальне обличчя... Словник української мови у 20 томах
  3. маньчжури — мшк. Пд. Маньчжурії, бл. 9,8 млн.; у XVII ст. підкорили Китай, утворили династію Цин; асимільовані китайським населенням, лише незначна кількість знає маньчжурську мову. Універсальний словник-енциклопедія