1. Словник української мови в 11 томах

маніфестант

МАНІФЕСТА́НТ, а, ч. Учасник маніфестації (у 1 знач.).

Перша масова українська маніфестація відбулась 12 березня 1917 р. в Петрограді.. Серед маніфестантів лунали заклики: "Хай живе вільна Україна у вільній Росії!" (Іст. УРСР, II, 1957, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маніфестант — маніфеста́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. маніфестант — -а, ч. Учасник маніфестації (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маніфестант — МАНІФЕСТА́НТ, а, ч. Учасник маніфестації (у 1 знач.). Коли маніфестанти проходили повз будинок гімназії, я вигукнув гасло: “Хай ця гімназія буде українською!” (Б. Антоненко-Давидович); Маніфестанти теж різні. Словник української мови у 20 томах
  4. маніфестант — маніфеста́нт [від лат. manifestans (manifestantis) – той, що показує, розкриває] учасник маніфестації. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. маніфестант — Маніфеста́нт, -та; -та́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)