1. Словник української мови в 11 томах

мапа

МА́ПА, и, ж., заст. Карта (у 1 знач.).

Добре було б, якби достали добру і детальну карту (мапу) Полтавщини (Л. Укр., V, 1956, 160);

Слідимо на мапі за фронтом кінної армії (Ірчан, І, 1958, 285).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мапа — Ма́па: — географічна карта [19;44-1;III] — карта географічна [II] — карта (географічна) [31] — карта [16;47;52] Словник з творів Івана Франка
  2. мапа — ма́па іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. мапа — Ма́па. Карта (географічна, історична тощо). “История Руса ”[...] зъ 40 илюстраціями и 2- мамапами историчными вь 18 аркушахь друку (Б., 1890, рекл. Українська літературна мова на Буковині
  4. мапа — Гидрогеологическая карта — hydrogeologic map — hydrogeologische Karte — відображає умови залягання, закономірності розподілу і формування підземних вод, їх якісні і кількісні показники. Складається як результат гідрогеологічної зйомки. Гірничий енциклопедичний словник
  5. мапа — -и, ж. Карта (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. мапа — МА́ПА, и, ж. Карта (у 1 знач.). Добре було б, якби достали добру і детальну карту (мапу) Полтавщини (Леся Українка); Де він? Лавки, мапи, таблиця, значиться – школа. Але чого ж ті лавки такі маленькі, як для дітей (Б. Словник української мови у 20 томах
  7. мапа — ма́па карта (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. мапа — Ма́па, -пи; ма́пи, мап Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. мапа — Мапа, -пи ж. Географическая карта. Гал. Словник української мови Грінченка