марнослов
МАРНОСЛО́В, а, ч., розм. Той, хто любить багато і беззмістовно говорити; базіка.
Базікало і марнослов, "свій в дошку", як про нього казали друзі, він скрізь знаходив собі послідовників (Добр., Ол. солдатики, 1961, 91).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- марнослов — марносло́в іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- марнослов — див. балакучий Словник синонімів Вусика
- марнослов — -а, ч., розм. Той, хто любить багато і беззмістовно говорити; базіка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- марнослов — МАРНОСЛО́В, а, ч., розм. Той, хто любить багато і беззмістовно говорити; базіка. Базікало і марнослов, “свій в дошку”, як про нього казали друзі, він скрізь знаходив собі послідовників (С. Словник української мови у 20 томах