1. Словник української мови в 11 томах

маршовик

МАРШОВИ́К, а́, ч. Військовий, якого направляють із запасу до діючої армії.

На пероні сьогодні не рясно: пара вартових, з комендантської сотні, .. кільканадцять відсталих маршовиків і жменька цивільних (Кач., II, 1958, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маршовик — маршови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. маршовик — -а, ч. Військовик, якого відправляють із запасу до діючої армії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маршовик — МАРШОВИ́К, а́, ч. Військовий, якого направляють із запасу до діючої армії. На пероні сьогодні не рясно: пара вартових, з комендантської сотні, .. кільканадцять відсталих маршовиків і жменька цивільних (Я. Словник української мови у 20 томах