1. Словник української мови в 11 томах

маскарадник

МАСКАРА́ДНИК, а, ч. Учасник маскараду (у 1 знач.).

Кількох маскарадників пощастило затримати і посадити у карцер (Смолич, II, 1958, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маскарадник — маскара́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. маскарадник — -а, ч. Учасник маскараду (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маскарадник — МАСКАРА́ДНИК, а, ч., заст. Учасник маскараду (у 1 знач.). Кількох маскарадників пощастило затримати і посадити у карцер (Ю. Смолич); Сучасне козацтво – це не барвиста юрба маскарадників і шароварників, які невідомо чому вирядилися і смішать район, а справжні патріоти своєї землі (із журн.). Словник української мови у 20 томах