1. Словник української мови в 11 томах

масовик

МАСОВИ́К, а́, ч., розм.

1. Той, хто працює з народом, із масами.

Він корінний житель Березняків. Замолоду був ватажком сільського комсомолу. Справжній масовик (Вол., Місячне срібло, 1961, 206).

2. Організатор масових розваг та ігор.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. масовик — масови́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. масовик — -а, ч., розм. 1》 Той, хто працює з народом, із масами. 2》 Організатор масових розваг та ігор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. масовик — МАСОВИ́К, а́, ч., розм. 1. рідко. Той, хто працює з народом, із масами. Він корінний житель Березняків. Замолоду був ватажком сільської молоді. Справжній масовик (І. Волошин). 2. Організатор масових розваг, ігор, забав і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. масовик — Масови́к, -ка́; -вики́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)