1. Словник української мови в 11 томах

мастильник

МАСТИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що змащує деталі машин і т. ін.

Можна букси попалити, Коли масла не підлити. І мастильника повсюди Поважають добрі люди (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 65);

Централізоване змащування агрегатів вуглезбагачення [на Дніпродзержинському коксохімічному заводі] зробило непотрібною професію мастильника (Ком. Укр., 12, 1964, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мастильник — масти́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мастильник — -а, ч. Робітник, що змащує деталі машин і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мастильник — (людина) мастич Словник чужослів Павло Штепа
  4. мастильник — МАСТИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що змащує деталі машин і т. ін. Можна букси попалити, Коли масла не підлити. І мастильника повсюди Поважають добрі люди (П. Воронько); – Знаєш, від тата спецівка лишилась. Пам'ятка про ті часи, коли він ще мастильником у вагонному парку працював (П. Запаренко). Словник української мови у 20 томах
  5. мастильник — МА́ЗАЛЬНИК (робітник, що займається мазанням); МАСТИ́ЛЬНИК (робітник, що змащує деталі машин). Мазальник шкіри; Мастильник на судні. Словник синонімів української мови