1. Словник української мови в 11 томах

матч

МАТЧ, у, ч. Спортивне змагання між двома командами або окремими учасниками за певною програмою.

Купив хороших два квитки На матч "Спартак" — "Динамо" (С. Ол., Вибр., 1959, 267);

Його друзі-вступники бродили по парках, скверах, їздили на футбольні матчі (Тют., Вир, 1964, 55);

Пізньої московської осені відбувався традиційний матч гребців (В ім’я Вітч., 1954, 63);

Шаховий матч.

∆ Матч-турні́р; Матч-рева́нш — види шахових змагань.

В Москві проходив матч-реванш на першість світу з шахів серед жінок (Рад. Укр., 15.III 1958, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. матч — матч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. матч — (футбольний) змагання, зустріч; (шахістів) турнір. Словник синонімів Караванського
  3. матч — [мач:] -ч :у, ор. -ч :еим, м. (на) -ч':і, р. мн. -ч':іў Орфоепічний словник української мови
  4. матч — -у, ч. Спортивне змагання між двома командами або окремими учасниками за певною програмою. Футбольний матч. Шаховий матч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. матч — Розгра, змаг, див. турнір, розиграш Словник чужослів Павло Штепа
  6. матч — МАТЧ, у, ч. Спортивне змагання між двома командами або окремими учасниками за певною програмою. Його друзі-вступники бродили по парках, скверах, їздили на футбольні матчі (Григорій Тютюнник); Купив хороших два квитки На матч “Спартак” – “Динамо” (С. Словник української мови у 20 томах
  7. матч — (англ. match) спортивне змагання між командами або окремими спортсменами. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. матч — Матч, -ча, -чеві; ма́тчі, -чів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)