1. Словник української мови в 11 томах

махновець

МАХНО́ВЕЦЬ, вця, ч., іст. Той, хто належав до контрреволюційної банди отамана Махна.

Роки йшли крізь мороз і вітер, на полях не стихало, гуло… Лютували махновці-бандити, коли знов я прийшов на село (Сос., І, 1957, 240).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. махновець — махно́вець іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. махновець — -вця, ч., іст. Той, хто належав до збройного формування отамана Махна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. махновець — МАХНО́ВЕЦЬ, вця, ч., іст. Той, хто належав до руху під проводом отамана Н. Махна. Роки йшли крізь мороз і вітер, на полях не стихало, гуло... Лютували махновці-бандити, коли знов я прийшов на село (В. Сосюра); – Дідусю, а то правда, що ви були махновцем?... Словник української мови у 20 томах