мебель

МЕ́БЕЛЬ, МЕ́БІЛЬ, белі, ж., заст., рідко. Меблі.

Друга хата, простора, як і столова, з м’якою мебеллю, привітно усміхнулася до гостей, коли туди розчинили двері (Мирний, III, 1954, 289);

Довго ходив Ясь по світлиці, оглядаючи стареньку і простеньку мебіль, дешевенькі картинки на папері (Н.-Лев., І, 1956, 168);

[Валентина Вас. (витирає очі):] Все довелося кинути. Книги, малюнки, всю нову мебель придбали (Коч., II, 1956, 327).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мебель — Ме́бель: — річ; тут: взуття [4] Словник з творів Івана Франка
  2. мебель — Мебля Словник чужослів Павло Штепа
  3. мебель — Ме́бель, -белі ж. Мебель. Мебель така гарна, така гарна! Чи й мебель уже купили? Левиц. І. Словник української мови Грінченка