медаля

МЕДА́ЛЯ, і, ж., розм., заст. Медаль.

Цар прислав йому медалю срібну, велику, а на ній саме таки настояще царське лице, і повелівав тую медалю надіти на Тихона (Кв.-Осн., II, 1956, 150).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. медаля — меда́ля іменник жіночого роду медаль розм. Орфографічний словник української мови
  2. медаля — сов. медаль; (відзнака) знак, жетон, зн. бляха. Словник синонімів Караванського
  3. медаля — Відзнака, див. орден Словник чужослів Павло Штепа
  4. медаля — МЕДА́ЛЯ, і, ж., розм., заст. Медаль. Цар прислав йому медалю срібну, велику, а на ній саме таки настояще царське лице, і повелівав тую медалю надіти на Тихона (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
  5. медаля — Меда́ля, -лі, -лею; -да́лі, -да́лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. медаля — Медаля, -лі ж. Медаль. Словник української мови Грінченка