медаля
МЕДА́ЛЯ, і, ж., розм., заст. Медаль.
Цар прислав йому медалю срібну, велику, а на ній саме таки настояще царське лице, і повелівав тую медалю надіти на Тихона (Кв.-Осн., II, 1956, 150).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- медаля — меда́ля іменник жіночого роду медаль розм. Орфографічний словник української мови
- медаля — сов. медаль; (відзнака) знак, жетон, зн. бляха. Словник синонімів Караванського
- медаля — Відзнака, див. орден Словник чужослів Павло Штепа
- медаля — МЕДА́ЛЯ, і, ж., розм., заст. Медаль. Цар прислав йому медалю срібну, велику, а на ній саме таки настояще царське лице, і повелівав тую медалю надіти на Тихона (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
- медаля — Меда́ля, -лі, -лею; -да́лі, -да́лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- медаля — Медаля, -лі ж. Медаль. Словник української мови Грінченка