1. Словник української мови в 11 томах

медалістка

МЕДАЛІ́СТКА, и, ж. Жін. до медалі́ст.

Перехопивши серйозний погляд дочки, Яцуба з гордістю вказує капітанові на неї: — Ото моя медалістка і по навчанню перша, і квіти вирощує — землі не цурається… (Гончар, Тронка, 1963, 140).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. медалістка — медалі́стка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. медалістка — [меидал’істка] -сткие, д. і м. -с'ц'і, р. мн. -сток Орфоепічний словник української мови
  3. медалістка — -и. Жін. до медаліст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. медалістка — МЕДАЛІ́СТКА, и, ж. Жін. до медалі́ст. Перехопивши серйозний погляд дочки, Яцуба з гордістю вказує капітанові на неї: – Ото моя медалістка і по навчанню перша, і квіти вирощує – землі не цурається... (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах