медвежий
МЕДВЕ́ЖИЙ, а, е, діал. Ведмежий.
Через річки, й ліси, легка думко, неси Мій привіт до братів на чужину, Що у темних борах, у медвежих норах В цю лиху, безпросвітню годину Вони мусять конать (Мирний, V, 1955, 302);
[Дудка:] А на яку-небудь вдасть не наскочимо? [Хапчук:] Чудак ти, Андрюшка! Ну, яка тепер власть по медвежих закутках? (Мам., Тв., 1962, 276).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Медвежий — Медве́жий іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- медвежий — -а, -е, діал. Ведмежий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- медвежий — МЕДВЕ́ЖИЙ, а, е, діал. Ведмежий. Через річки, й ліси, легка думко, неси Мій привіт до братів на чужину, Що у темних борах, у медвежих норах В цю лиху, безпросвітню [безпросвітну] годину Вони мусять конать (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах