1. Словник української мови в 11 томах

меделян

МЕДЕЛЯ́Н, а, ч. Собака меделянської породи.

— Той [грішник] дума, що вже він меделян, та й силкується гавкати і щоб то і товсто, і страшно (Кв.-Осн., II, 1956, 248).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меделян — меделя́н іменник чоловічого роду, істота собака меделянської породи Орфографічний словник української мови
  2. меделян — -а, ч. Собака меделянської породи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. меделян — МЕДЕЛЯ́Н, а, ч. Собака меделянської породи. – Той [грішник] дума, що вже він меделян, та й силкується гавкати і щоб то і товсто, і страшно (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
  4. меделян — Меделя́н, -на м. Ирландская собака, Canis molossus. Словник української мови Грінченка