1. Словник української мови в 11 томах

медик

МЕ́ДИК, а, ч. Фахівець з медицини.

Борис був медик і з замилування гігієніст (Фр., III, 1950, 83);

Навіть і медики визнавали, що "бабині купання дають певний ефект…" (Гончар, Тронка, 1963, 214);

// розм. Студент медичного інституту або факультету.

Мені позавчора сказав один знайомий, що моє обличчя дуже нагадує якогось медика третього курсу (Сам., II, 1958, 322);

[Мальванов:] Медик? На якому курсі? [Вернидуб:] Через тиждень кінчаю (Коч., II, 1956, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. медик — ме́дик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. медик — [медиек] -ка, м. (на) -ков'і /-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  3. медик — -а, ч. Фахівець із медицини. || розм. Студент медичного інституту або факультету. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. медик — МЕ́ДИК, а, ч. Фахівець із медицини. Борис був медик і з замилування гігієніст (І. Франко); Навіть і медики визнавали, що “бабині купання дають певний ефект...” (О. Гончар); // розм. Студент медичного інституту або факультету. Словник української мови у 20 томах
  5. Медик — Ме́дик басейн у районі сучасної вулиці Горбачевського, який створено на місці Вулецького ставка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. медик — ЛІ́КАР (особа з вищою медичною освітою, що лікує хворих), МЕ́ДИК, ДО́КТОР розм., ЕСКУЛА́П жарт. заст., ЛІЧЕ́ЦЬ заст.; ЦІЛИ́ТЕЛЬ книжн. уроч., ЗЦІЛИ́ТЕЛЬ книжн. уроч. (той, хто зціляє, виліковує); КОНОВА́Л зневажл. (поганий лікар). Словник синонімів української мови
  7. медик — Ме́дик, -ка, -кові; -дики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)