1. Словник української мови в 11 томах

медяний

МЕ́ДЯНИ́Й, ме́дяна́, ме́дяне́, рідко. Те саме, що медо́вий 1, 2.

Ой смачні, ой смачні Бублики у Тані: Медяні, Запашні, З маком, ще й рум’яні! (Бойко, Ростіть.., 1959, 66);

Медяний запах гречки змішувавсь з пахощами свіжих квітів (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 39).

Ме́дяна́ роса́ — солодкувата рідина, що виступає на листі і стеблах рослин в результаті їх пошкодження.

На ушкоджених листі і плодах появляються крапельки масткої солодкуватої рідини.. Ці крапельки здавна називаються медяною росою (Шкідн. поля.., 1949, 30);

Пила [Настуся] кохання, наче бджола медяну росу (Н.-Лев., ІV, 1956, 263).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. медяний — ме́дяни́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. медяний — медяна, медяне, рідко. Те саме, що медовий 1), 2). Медяна роса — солодкувата рідина, що виступає на листі й стеблах рослин унаслідок їх пошкодження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. медяний — МЕ́ДЯНИ́Й, ме́дяна́, ме́дяне. Те саме, що медо́вий 1, 2. Ой смачні, ой смачні Бублики у Тані: Медяні, Запашні, З маком, ще й рум'яні! (Г. Бойко); Медяний запах гречки змішувавсь з пахощами свіжих квітів (Є. Кравченко). Словник української мови у 20 томах
  4. медяний — Ме́дяни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. медяний — Медяний, -а, -е Медовый. В нас ріки медянії, в нас верби грушки родять. Чуб. V. 335. Словник української мови Грінченка