1. Словник української мови в 11 томах

межень

МЕ́ЖЕНЬ, МЕЖІ́НЬ, меже́ні, ж.

1. Низький рівень води в річці, озері (переважно влітку).

Літом настає пора межені: води стає мало, рівень рік дуже знижується і з’являються мілини (Фіз. геогр., 7, 1957, 108);

Зимова межень.

2. діал. Середина літа, час, коли річки мають низький рівень води.

Настояща добич [у рибалок] — то межінь. Сказано — літо: на все хороше (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. межень — ме́жень іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. межень — див. межа Словник синонімів Вусика
  3. межень — межінь, межені, ж. 1》 Низький рівень води в річці, озері (перев. влітку). Зимова межень. 2》 діал. Середина літа, час, коли річки мають низький рівень води. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. межень — МЕ́ЖЕНЬ і рідше МЕЖІ́НЬ, меже́ні, ж. Низький рівень води в річці, озері (перважно влітку). Літом настає пора межені: води стає мало, рівень рік дуже знижується і з'являються мілини (з навч. літ.); Настояща добич [у рибалок] – то межінь. Словник української мови у 20 томах
  5. межень — Ме́жінь, -жені, -жені, -жінню (ж. р.) і ме́жень, ме́жня (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. межень — Ме́жень и ме́жінь, -ні ж. Средина лѣта, лѣто. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін, або до Миколая... Настояща добич — то межінь. Сказано — літо: на все хороше: чи хліб упорать, чи в рибальстві зарибалить. Словник української мови Грінченка