мезонін
МЕЗОНІ́Н, а, ч. Верхній напівповерх або надбудова над серединою невеликого житлового будинку.
Дерев’яний будинок із скляною верандою і мезоніном привітно визирав з-поміж кущів бузку (Загреб., Європа 45, 1959, 80).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мезонін — мезоні́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- мезонін — -а, ч. Верхній напівповерх або надбудова над серединою невеликого житлового будинку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мезонін — Напівповерх Словник чужослів Павло Штепа
- мезонін — МЕЗОНІ́Н, у, ч. Верхній напівповерх або надбудова над серединою невеликого житлового будинку. Дерев'яний будинок із скляною верандою і мезоніном привітно визирав з-поміж кущів бузку (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
- мезонін — мезоні́н (італ. mezzanino, від mezzano – середній) верхній напівповерх будинку, неповний поверх. Словник іншомовних слів Мельничука
- мезонін — (італ. < лат. — напівповерх) Невелика надбудова над житловим будинком або іншою спорудою у вигляді неповного поверху (синоніми — безанін, безданін). Звичайно влаштовувався над середньою частиною будівлі. Архітектура і монументальне мистецтво