1. Словник української мови в 11 томах

мейстерзингер

МЕЙСТЕРЗИ́НГЕР, а, ч. Середньовічний німецький поет і співець; член міської співецької школи.

Старий мейстерзингер марно переконував свого часу співгромадян, що спів приємніший од війни (Ю. Янов., Мир, 1956, 246).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мейстерзингер — мейстерзи́нгер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мейстерзингер — майстерзингер, -а, ч. Середньовічний німецький поет і співець; член міської співецької школи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мейстерзингер — (нім. Meistersinger — майстер співу) — співак-поет з цехових ремісників у Німеччині XIV — XVI ст. Центрами діяльності М. були Майнц, Страсбург, Вюрцбург, Нюрнберг. Творчим змаганням М. і, зокрема, мистецтву уславленого Г.Сакса, присвятив оперу 'Нюрнберзькі мейстерзингери' Р.Вагнер. Словник-довідник музичних термінів
  4. мейстерзингер — МЕЙСТЕРЗИ́НГЕР, а, ч. Середньовічний німецький поет і співець; член міської співецької школи. Старий мейстерзингер марно переконував свого часу співгромадян, що спів приємніший од війни (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах