1. Словник української мови в 11 томах

мекеке

МЕКЕКЕ́, виг. Звуконаслідування, що відтворює крик вівці або кози.

Прийде коза до воза та й скаже: мекеке! (Номис, 1864, № 4475).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мекеке — мекеке́ вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. мекеке — виг. Те саме, що ме. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мекеке — МЕКЕКЕ́, виг. Звуконаслідування, що відтворює крик вівці або кози. Прийде коза до воза та й скаже: мекеке! (Номис). Словник української мови у 20 томах
  4. мекеке — Мекеке́! меж. Крикъ ягненка, овцы, козы. От біжить баран: «мекеке, мекеке!». Рудч. Ск. І. 40. Коли це приходе один вовк та й став біля кози, а вона: «мекеке!». Грин. І. 116. Словник української мови Грінченка