1. Словник української мови в 11 томах

меланхолійний

МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, а, е.

1. Власт. меланхолікові.

Мала [дівчина] рудаве волосся, що у русинів рідкість.., майже меланхолійний сум (Коб., І, 1956, 375);

Часом находила на неї меланхолійна злість (Ле, Міжгір’я, 1953, 33).

2. Схильний до меланхолії (у 1 знач.).

В пам’яті воскресли уламки adagio меланхолійного Себастіана Баха (Ле, Міжгір’я, 1953, 297);

// Який виражає меланхолію.

У Віктора Миколайовича Забіли був незвичайно меланхолійний вигляд, дивився він якимись відсутніми очима (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 420);

// Такий, як у меланхоліка.

Вони [телятка] лежали тихо, безпомічно, не пручалися, а тілько своїми синіми, меланхолійними очима гляділи у німім остовпінню на сю огидну нору (Фр., IV, 1950, 201).

3. Сповнений меланхолії (у 1 знач.); сумний.

В темній гущавині саду розсипаються тихі, меланхолійні звуки рояля (Вас., І, 1959, 320);

В 1919 р. виходить збірка віршів А. Головка "Самоцвіти"… Переважали сумні, меланхолійні мотиви, які були навіяні декадентською та просвітянською літературою (Іст. укр. літ., II, 1956, 430).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меланхолійний — меланхолі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. меланхолійний — Меланхолічний; (настрій) сумний, тужливий; (вигляд) зажурений, засмучений. Словник синонімів Караванського
  3. меланхолійний — [меиланхоул’ійнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. меланхолійний — -а, -е. 1》 Власт. меланхолікові. 2》 Схильний до меланхолії (у 1 знач.). || Який виражає меланхолію. || Такий, як у меланхоліка. 3》 Сповнений меланхолії (у 1 знач.); сумний, тужливий. Меланхолійний напад мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. меланхолійний — МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Власт. меланхолікові. Мала [дівчина] рудаве волосся, що у русинів рідкість.., майже меланхолійний сум (О. Кобилянська); Часом находила на неї меланхолійна злість (Іван Ле). 2. Схильний до меланхолії (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
  6. меланхолійний — меланхолі́йний (від меланхолія) тужливий, сумний. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. меланхолійний — СУМНИ́Й (який відчуває сум; який виражає або навіває сум), СМУТНИ́Й, ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, НЕВЕСЕ́ЛИЙ, СУМОВИ́ТИЙ, ЖУРЛИ́ВИЙ, ЖУРНИ́Й, ПЕЧА́ЛЬНИЙ, БЕЗРА́ДІСНИЙ, БЕЗВІДРА́ДНИЙ, НЕРА́ДІСНИЙ, ЗАЖУ́РЕНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЧНИЙ рідше, СКОРБО́ТНИЙ... Словник синонімів української мови
  8. меланхолійний — Меланхолі́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)