1. Словник української мови в 11 томах

мелодійність

МЕЛОДІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. мелоді́йний 1; милозвучність.

Йому здалося, що його голос набув ще дужчої сили й мелодійності, ніжності та грації, виразності і краси (Ю. Янов., II, 1954, 106);

Глибоким змістом і своєю чарівною красою, задушевністю, м’якою мелодійністю численні словацькі пісні нагадують пісні українські (Гончар, Зустрічі.., 1950, 24);

Коли ми чуємо ім’я Тараса Шевченка, воно передусім асоціюється в нас з ім’ям великого геніального поета, твори якого вражають багатством думки, силою й глибиною почуття, чарують розмаїтістю художньої форми, мелодійністю мови… (Рад. літ-во, 2, 1961, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мелодійність — мелоді́йність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мелодійність — Ності, ор. -ніс-тю. Властивість мелодійного: мелодійність музики, мелодійність пісні, мелодійність мови. Літературне слововживання
  3. мелодійність — [меилоуд’ійн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. мелодійність — -ності, ж. Властивість за знач. мелодійний 1); милозвучність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мелодійність — МЕЛОДІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. мелоді́йний 1; милозвучність. Йому здалося, що його голос набув ще дужчої сили й мелодійності, ніжності та грації, виразності і краси (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. мелодійність — Мелоді́йність, -ности, -ності Правописний словник Голоскевича (1929 р.)