1. Словник української мови в 11 томах

меломан

МЕЛОМА́Н, а, ч. Той, хто пристрасно любить музику та спів.

Доки італійської опери для всього міста немає, можна лише деяким, особливо завзятим меломанам перебуватися сякими-такими концертами (Черн., Що робити?, перекл. Дукина, 1936, 245);

Селецький — меломан, сам інколи творить симфонії для домашньої насолоди (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 403).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меломан — мелома́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. меломан — (від грецьк. melos — пісня, мелодія + mania — пристрасть, захоплення, безумство) пристрасний любитель музики Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. меломан — -а, ч. Той, хто пристрасно любить музику. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. меломан — Музиколюб Словник чужослів Павло Штепа
  5. меломан — (від гр. melos — пісня і mania — божевілля, несамовитість)- пристрасний аматор музичного мистецтва. Словник-довідник музичних термінів
  6. меломан — МЕЛОМА́Н, а, ч. Той, хто пристрасно любить музику та спів. Селецький – меломан, сам інколи творить симфонії для домашньої насолоди (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах
  7. меломан — мелома́н (від мело... і ...ман) пристрасний любитель музики, співу. Словник іншомовних слів Мельничука