1. Словник української мови в 11 томах

менджувати

МЕНДЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Те саме, що баришува́ти.

Між горожанами можна було побачити.. отця Дмитра, благочинного, що так менджував просительськими книжечками, як Дмитренко кіньми (Мирний, І, 1949, 382);

Стали [Кабашні] прасолувати, менджуючи кіньми та іншим товаром… (Гончар, І, 1959, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. менджувати — менджува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. менджувати — (прв. кіньми) гендлювати, торгувати, суч. спекулювати. Словник синонімів Караванського
  3. менджувати — менжувати, -ую, -уєш, недок., діал. Те саме, що баришувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. менджувати — МЕНДЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Те саме, що баришува́ти. Між горожанами можна було побачити .. отця Дмитра, благочинного, що так менджував просительськими книжечками, як Дмитренко кіньми (Панас Мирний); Стали [Кабашні] прасолувати, менджуючи кіньми та іншим товаром... (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  5. менджувати — БАРИШУВА́ТИ заст. (займатися баришництвом); МЕНДЖУВА́ТИ розм. (звичайно про перепродування коней); ПРАСОЛУВА́ТИ (займатися прасольством). Максима вважали чоловіком бувалим. Він довго кіньми, бузівками баришував (Є. Словник синонімів української мови
  6. менджувати — Менджува́ти, -джу́ю, -джу́єш чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. менджувати — Менджувати, -джую, -єш гл. Постоянно мѣняться; барышничать посредствомъ промѣна. Менджує, як циган кіньми. Словник української мови Грінченка