ментик
МЕ́НТИК, а, ч., іст. Короткий гусарський одяг з хутряною лямівкою на рукавах, який одягали наопашки поверх доломана.
Таїсія Федорівна, ніби між іншим, сказала: — А він мені подобається. І гусарський ментик йому до лиця (Кочура, Зол. грамота, 1960, 30).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ментик — ме́нтик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ментик — -а, ч., іст. Короткий гусарський одяг з хутряною лямівкою на рукавах, що його одягали наопашки поверх доломана. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ментик — МЕ́НТИК, а, ч., іст. Короткий гусарський одяг з хутряною лямівкою на рукавах, який одягали наопашки поверх доломана. Таїсія Федорівна, ніби між іншим, сказала: – А він мені подобається. І гусарський ментик йому до лиця (П. Кочура). Словник української мови у 20 томах