мережаний

МЕРЕ́ЖАНИЙ, МЕРЕ́ЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до мере́жати і мере́жити 1.

А яка там чутка про чернігівські сорочки! Чи мережані, чи просто вишивані?.. (Л, Укр., V, 1956, 17);

Назносили їх [рушників] з усього села — були вони довгі, з тонкого льняного полотна, вишивані, мережані й гаптовані (Дмит., Наречена, 1959, 198);

// У знач. прикм.

Ой хустино, хустиночко! Мережана, шита. Тілько й слави козацької — Сіделечко вкрити (Шевч., II, 1953, 43);

Внизу вікно заслоняла біленька мережана завісочка (Мик., II, 1957, 289);

*Образно. Спустила хмарка на луги мережані подолки (Тич., І, 1946, 50).

2. Дієпр. пас. мин. ч. до мере́жати і мере́жити 2.

Ох і прибралась же дівчина, виряджаючись до паничів: як стеблиночку, тонку та високу, обгорнуло сиве та шнурком мережане сукно стрункий її станок (Вас., І, 1959, 241);

Марія.. зодягнулась у мережану українською вишивкою блузку з довгими рукавами (Руд., Остання шабля, 1959, 534);

*У порівн. Сонце, проблискуючи крізь шиби, творило грубезні, косі стовпи, немов із срібла вилиті, немов діамантами та всіляким дорогим камінням мережані (Фр., V, 1951, 152).

3. Дієпр. пас. мин. ч. до мере́жати і мере́жити 3.

На порозі з’явилася широка, мов ступа, дівка.. — Це моя старша [дочка].. — промовив Мартин, підсовуючи математикові велику, мережену рибками ложку (Кос., Новели, 1962, 107);

// У знач. прикм.

Бряжчать мережані ярма з терновими занозами, поскрипують чумацькі мажі (Коцюб., І, 1955, 180);

В сніги, у сиву сніжну невідомість, Мережані, оздобні линуть сани (Рильський, II, 1960, 21).

4. Дієпр. пас. мин. ч. до мере́жати і мере́жити 4.

Я щоліта навідую свого колегу, бо, признатися, щиро полюбив.. Полюбив великі, мережані прожилками руки, від яких пахне і медом, і степовим зіллям, і працею (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 42);

// У знач. прикм.

— Жук укусив. Мережаний жук, щоб він пропав (Мирний, І, 1954, 178);

Місяць плив між гілками дуба. Тремтіло сріблясте листя. І далеко від дуба лягала химерна мережана тінь (Цюпа, Назустріч.., 1958, 278);

Не для людей, тієї слави, Мережані та кучеряві Оці вірші віршую я (Щевч., II, 1953, 112);

Оце гадаю, — і мені Таки частесенько здається, Що мир, запеклий у борні, жартує тільки та сміється; Що пал мережаних речей За оборонників святині — Одна омана для очей, Чи марний гук серед пустині (Граб., І, 1959, 87).