меркантильний

МЕРКАНТИ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Стос. до меркантилізму (у 1 знач.); пов’язаний з ним.

Меркантильна політика; Меркантильна система.

2. перен. Дріб’язково ощадливий; корисливий (у 1 знач.).

На особистій корисливості, на голому чистогані, меркантильних інтересах базується буржуазна культура (Тич., III, 1957, 314);

Іван не зважав на клопітливі міркування свого меркантильного свата (Смолич, Мир.., 1958, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

меркантильний — мерканти́льний прикметник Орфографічний словник української мови
меркантильний — Корисливий, дріб'язково-ощадливий. Словник синонімів Караванського
меркантильний — -а, -е. 1》 Стос. до меркантилізму (у 1 знач.); пов'язаний з ним. Меркантильна політика. Меркантильна система. 2》 перен. Дріб'язково ощадливий; корисливий (у 1 знач.). 3》 Торговельний, комерційний. Великий тлумачний словник сучасної мови
меркантильний — Торговельний, див. комерційний Словник чужослів Павло Штепа
меркантильний — МЕРКАНТИ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до меркантилізму (у 1 знач.); пов'язаний з ним. Меркантильна політика; Меркантильна система. 2. перен. Дріб'язково ощадливий; корисливий (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
меркантильний — мерканти́льний (франц. mercantile, від італ. mercante – торговець) 1. Торговельний, комерційний. 2. Переносно – своєкорисливий, гендлярський, пов’язаний з матеріальною вигодою. Словник іншомовних слів Мельничука
меркантильний — КОРИ́СЛИВИЙ (який прагне до власної вигоди, наживи), КОРИСТОЛЮ́БНИЙ, МЕРКАНТИ́ЛЬНИЙ, ШКУ́РНИЙ розм., ШКУ́РНИЦЬКИЙ розм.; НЕБЕЗКОРИ́СЛИВИЙ (не позбавлений зацікавленості в користі, вигоді); ЖА́ДІБНИЙ, ПОЖА́ДЛИВИЙ... Словник синонімів української мови
меркантильний — Мерканти́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
меркантильний — рос. меркантильный 1. Торговельний, комерційний, підприємливий. 2. Переносно-комерційний, корисливий, гендлярський, той, що ставить свої корисливі матеріальні вигоди понад усе. Eкономічна енциклопедія