1. Словник української мови в 11 томах

мертвяк

МЕРТВЯ́К, а́, ч. Те саме, що мрець.

[Сганарель:] Мертвяк страшніший від живого для христьяни́на (Л. Укр., III, 1952, 400);

— Ну, а це що за мертвяки? — запитав дід, показуючи на побитих фашистів у ногах Орлюка на дні човна (Довж., І, 1958, 288);

*У порівн. По тих халабудах тільки де-не-де горіли свічечки і метушилися якісь неприємні тіні, немов мертвяки повилазили з того світу (Мирний, III, 1954, 261);

Цю щасливу для нас ніч ми спали, як мертвяки (Досв., Вибр., 1959, 101);

// перен. Про людину в стані фізичного або духовного занепаду.

[Прокіп:] Не можу я стерпіти, Аркадію Івановичу, коли отакі мертвяки починають сунути свій ніс в живе і велике діло (Корн., II, 1955, 84).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мертвяк — мертвя́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мертвяк — Мрець, труп, ев. небіжчик, покійник, як ім. МЕРТВИЙ, померлий, неживий, мерлий, покійний; П. живий труп. Словник синонімів Караванського
  3. мертвяк — див. мертвий Словник синонімів Вусика
  4. мертвяк — -а, ч. Те саме, що мрець. || перен. Про людину в стані фізичного або духовного занепаду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мертвяк — МЕРТВЯ́К, а́, ч. Те саме, що мрець. [Сганарель:] Мертвяк страшніший від живого для христьяни́на (Леся Українка); – Ну, а це що за мертвяки? – запитав дід, показуючи на побитих фашистів у ногах Орлюка на дні човна (О. Довженко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  6. мертвяк — ПОКІ́ЙНИК (чоловік, який помер), ПОКІ́ЙНИЙ, НЕБІ́ЖЧИК, МЕ́РТВИЙ, ПОМЕ́РЛИЙ, УМЕ́РЛИЙ (ВМЕ́РЛИЙ), МЕ́РЛИЙ розм.; МРЕЦЬ, МЕРТВЯ́К, МЕРТВЕ́ЦЬ рідше, ТІ́ЛО, ПО́РОХ, ПРАХ заст., книжн. (останки померлої людини). Словник синонімів української мови
  7. мертвяк — Мертвя́к, -ка; -вяки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)