метавка

МЕТА́ВКА, и, ж., діал. Праща.

Мов один величезний камінь, випущений із великої метавки напроти мурів твердині, так ударили наші молодці на монгольські ряди (Фр., VI, 1951, 83).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метавка — мета́вка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. метавка — -и, ж., діал. Праща. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. метавка — Шпурлячка, див. катапульта, праща Словник чужослів Павло Штепа
  4. метавка — МЕТА́ВКА, и, ж., діал. Праща. Мов один величезний камінь, випущений із великої метавки напроти мурів твердині, так ударили наші молодці на монгольські ряди (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. метавка — ПРА́ЩА (стародавня метальна зброя), МЕТА́ВКА діал. Юнак не розгубився: праща завила, закружляла над його головою, і важкий камінь хряснув у вовчі ребра (З. Словник синонімів української мови