1. Словник української мови в 11 томах

металічний

МЕТАЛІ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що метале́вий.

Він знайшов металічні жили і артемівську сіль (Видатні вітч. географи, 1954, 110);

О. Порфирій хапком вмився, причесав на швидку руку свої коси рідким металічним гребінцем (Н.-Лев., IV, 1956, 112);

Раптом в ушах його ніби щось лопнуло, і він почув тонкий металічний звук (Кол., Терен.., 1959, 210);

Відтам доносилися часто молоді, свіжі голоси дітей о. Крайника: сріблистий сміх панночок, здоровий, металічний регіт паничів-студентів (Фр., VII, 1951, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. металічний — металі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. металічний — -а, -е. Те саме, що металевий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. металічний — МЕТАЛІ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що метале́вий. Він знайшов металічні жили і артемівську сіль (з наук.-попул. літ.); О. Порфирій хапком вмився, причесав на швидку руку свої коси рідким металічним гребінцем (І. Словник української мови у 20 томах
  4. металічний — Металі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)