1. Словник української мови в 11 томах

метафізик

МЕТАФІ́ЗИК, а, ч.

1. Послідовник метафізики, метафізичних поглядів, переконань.

Метафізики, відриваючи думку від діяння, переносять її в безплідну ділянку чисто словесних, логічних формул (Про мист. театру, 1954, 186).

2. заст. Філософ, який займається питаннями, що виходять за межі досліду; філософ взагалі.

3. перен. Людина, схильна до абстрактних розумувань.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метафізик — метафі́зик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. метафізик — -а, ч. 1》 Послідовник метафізики, метафізичних поглядів, переконань. 2》 заст. Філософ, який займається питаннями, що виходять за межі досліду; філософ узагалі. 3》 перен. Людина, схильна до абстрактних розумувань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. метафізик — МЕТАФІ́ЗИК, а, ч. 1. Послідовник метафізики, метафізичних поглядів, переконань. Метафізики, відриваючи думку від діяння, переносять її в безплідну ділянку чисто словесних, логічних формул (з публіц. літ.). 2. заст. Словник української мови у 20 томах
  4. метафізик — ФІЛО́СОФ (фахівець з філософії), ЛЮБОМУ́ДР заст., ФІЛОЗОФ заст.; МЕТАФІ́ЗИК заст. (той, хто переважно займається питаннями, що виходять за межі досліду). У Європі, серед греків розумніші люди, філософи (любомудри) стали навчати, що всі люди однакові (М. Словник синонімів української мови
  5. метафізик — Метафі́зик, -ка; -зики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)